Пропонується оригінальний підхід до аналізу проблем розвитку сучасної України, можливих шляхів їхнього розв’язання для переходу країни від стану транзитивності до сталого розвитку. Автори вбачають причини нестабільності теперішньої ситуації в Україні в тому, що її розвиток характеризується ознаками неофеодалізму. А саме: відродження феодальних традицій господарювання, панування соціально-економічні традицій суспільств феодального типу. Типовими рисами неофеодалізму в Україні є: локалізація населення через процедуру приписки, чим забезпечується прив’язаність людини до місця проживання, а значить і контроль за нею. Крім того, характерною для сучасної України є невизначеність форм власності на землю та примусовомілітаристична система державної безпеки. Ці фактори являються засобами державного тиску та примусу на населення України, які суперечать принципам лібералізму. Подолання цих застарілих гальмівних факторів, на переконання авторів, має позитивно позначитись на подальшому розвитку України, стабілізації її розвитку та оптимізації інститутів громадянського суспільства
неофеодалізм, стабільний розвиток, локалізація населення, прописка, форми власності на землю, примус, військовий обов’язок