Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Розкриваються проблеми соціальної епістемології, показано глибину даної проблематики, її відкритість до подальших досліджень. Здійснено аналіз специфіки тенденцій розвитку сучасної епістемології та особливостей методології соціально-гуманітарного пізнання в контексті визначення цінностей та пріоритетів розвитку соціуму. Доведено, що саме контекст соціальної епістемології допомагає по-новому поглянути на фундаментальні для суспільства цінності, на теоретичні і практичні питання соціальної обумовленості пізнання і знання. Пропонується огляд її базових понять і проблем, здійснено аналіз відносин соціальної епістемології з іншими соціально-гуманітарними науками, продемонстровані приклади її застосування в ситуаційних дослідженнях, реконструйовані її теоретичні витоки і ряд найважливіших дискусій. Теоретичне значення соціальної епістемології визначається центральною роллю суспільства в процесі формування знання. Практична цінність соціальної епістемології пов'язана з її роллю в перебудові соціальних інститутів, орієнтованих на зберігання, переробку і виробництво інформації. Здійснений аналіз свідчить про те, що методологія соціального пізнання повинна будуватися на принципах об'єктивності, єдності логічного та історичного, соціальної теорії та практики

наука, епістемологія, соціальна епістемологія, істина, знання, наукове пізнання