Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

У статті досліджено основні професійні комунікативні знання, уміння та навички сучасного інженера, їх визначення і функції у процесі виконання професійних обов'язків, охарактеризована комунікативна складова компетентності інженера з огляду ділового спілкування. У дослідженні визначено комунікативну складову компетентності як комплекс загальних та спеціальних професійних знань та навичок, необхідних спеціалісту для забезпечення ефективного спілкування як складової його професійної діяльності. В статті окреслено такі основні критерії професійної комунікативної компетентності інженера як стратегічний запас комунікативних навичок та досвіду, здатність здійснювати іншомовне фахово спрямоване спілкування; знання основ комунікативної культури, які полегшують спілкування і допомагають налагоджувати належні стосунки заради високих досягнень у певній професійній сфері. У своїй професійній діяльності майбутні інженери повинні володіти фаховою мовою, коректно вести переговори, звертатися до аудиторії, вибудовувати відносини з колегами на етичній основі, вдаватися до нестандартних мовних форм, забезпечувати співпрацю у команді, а також виявляти здатність уникати конфліктів та оперативно реагувати на зауваження співрозмовника у професійних комунікативних ситуаціях, передбачати розвиток розмови та реакції співрозмовника, створювати та підтримувати доброзичлива комунікативна атмосфера на успіх у співпраці

комунікативна складова компетентності, професійна компетентність, фахова комунікація