Питання, що стосуються взаємозв’язку божественного авторитету, людської інтерпретації та колективного насильства, залишаються центральними у сучасних дебатах із релігійної етики. Метою цієї статті було дослідження того, як єврейська етика війни вирішує напруженість між божественним наказом та інтерпретаційним судженням у різних текстових та історичних шарах. Дослідження здійснено за допомогою якісної, текстово-орієнтованої методології, яка поєднує історико-герменевтичний аналіз із нормативною етичною оцінкою. Біблійні тексти було проаналізовано, щоб виявити, як війна одночасно санкціонована та морально обмежена в каноні, створюючи постійну напруженість між милосердям і насильством. Пророчі тексти розглядалися як внутрішній спосіб етичної критики, який переосмислює послух через покаяння, моральну самопідозру та стриманість, а не через військовий успіх. Равинські джерела було описано як такі, що транслюють канонічні напруженості у правові категорії, такі як обов’язкові та дозволені війни, водночас зберігаючи інтерпретаційну свободу у прийнятті етичних рішень. Середньовічне правове мислення було проаналізовано через трактування війни М. Маймонідом, що демонструє, як завдяки чітким правовим формулюванням вдалося стабілізувати інтерпретаційну неоднозначність, не розв’язуючи її остаточно. На всіх цих етапах інтерпретаційна гнучкість була визначена як структурна риса, що підтримує етичну релевантність, одночасно піддаючи моральне судження ризику ідеологічного розширення за умов влади, терміновості та політичного тиску. У статті доведено, що єврейську етику війни не можна розуміти як сталу або внутрішньо узгоджену доктрину, а радше як безперервний процес морального узгодження між стриманістю і необхідністю, відповідальністю та послухом. Замість того, щоб усувати етичні протиріччя, традиція зберігає їх як діалогічний простір для моральних роздумів у різних історичних контекстах. Результати цього дослідження є релевантними для науковців у сфері релігійної етики, біблійних студій та політичної теології, а також для ширших етичних дискусій щодо ролі інтерпретації в умовах колективного насильства
божественна заповідь; біблійне насильство; пророча критика; галахічні категорії; моральна неоднозначність; традиція і переосмислення